"Читайте, читайте, читайте Ейлера. Він усім нам учитель!"

Любі друзі! Усі ви знаєте про царицю наук – математику. На уроках ви не тільки вивчаєте формули, теореми, вчитеся розв’язувати вправи та задачі, а й ознайомлюєтеся з історією розвитку математики, біографіями людей, які своє життя присвятили цій чудовій науці. У математиці є «зірки» різної величини. Вам добре відомі імена Архімеда, Піфагора, Евкліда, Фалеса, Декарта, Ньютона, Лейбніца, наших видатних українців Михайла Остроградського та Михайла Кравчука. Сьогодні наша розповідь про зірку світової величини – Леонарда Ейлера, одного з найбільших математиків усіх часів і народів, наукові праці якого присвячено математиці та механіці, фізиці та астрономії. Учні вивчають теорію логарифмів і тригонометричні функції, а студенти – аналітичну геометрію, диференціальне та інтегральне числення, механіку за посібниками, що базуються на трактатах відомого вченого Л. Ейлера. «Читайте, читайте, читайте Ейлера: це наш спільний учитель», - говорить своїм учням П’єр Сімон Лаплас, молодий сучасник Ейлера й один із найвидатніших математиків Франції. Ейлер, на думку П’єра Лапласа, був батьком сучасного математичного аналізу, заклав фундамент деяких нових математичних наук. Наукова діяльність Ейлера мала надзвичайний вплив на розвиток математичних наук ХVІІІ ст. І нині, майже через три століття, його величезна наукова спадщина вивчена ще далеко не повністю. 15 квітня 2013 року виповнюється 306 років з дня народження Леонарда Ейлера. 5 квітня 1707 р. в Швейцарії в сім'ї сільського пастора Пауля Ейлера народився син Леонард. Бать­ко Леонарда за молодих літ вивчав математику під керівництвом відо­мого професора Якоба Бернуллі. Інтерес до математичних знань не залишав пастора протягом усього життя. Не дивно, що, навчаючи си­на грамоти, батько збудив у нього інтерес до математики. У 13 років Ейлер став студентом факультету мистецтв Базельського університету Швейцарії. У 17 років Л.Ейлер здобув учений ступінь магістра. Свою першу наукову працю Л.Ейлер написав у 1726 р., в цей час йому було 19 років. В цьому ж році Ейлера було призначено працювати в Петербурзькій Академії наук. У 25 річному віці він одружився і мав 13 дітей, з яких 8, на жаль, померли в ранньому віці, та 26 онуків. Леонард повністю віддавався науковій роботі. Внаслідок надзвичайно напруженої праці вчений захворів на нервову гарячку. Під час хвороби в нього витекло праве око, але він продовжував досліджувати і писати. У 1738 р. Ейлер одержав премію Паризької академії наук за працю про природу вогню і теплоти, а в 1739 р. опублікував трактат з музики, в якому виклав теоретичні основи будови музичних інструментів. В 1741р. Ейлер зайняв посаду директора математичного відділу Берлінської академії. Тут він щороку публіку­вав від трьох до дев'яти праць. 

За 25 років перебування в Бер­лінській академії наук Ейлер на­писав багато важливих праць. Так, у 1744 р. було опубліковано його тритомну «Теорію руху планет і комет, яка містить у собі легкий метод, що дає можливість за допо­могою кількох спостережень визна­чити орбіти як планет, так і комет». Того самого року вчений одержав премію Паризької академії наук за працю з теорії магнетизму. За своє життя Леонард написав понад 850 праць. Визначний вплив на стиль і напрям робіт Л.Ейлера мали видатні українські математики Михайло Остроградський, Віктор Буняковський та Михайло Кравчук. Вчений вільно володів німецькою, російською, латинською, грецькою, французькою мовами. Невдовзі після приїзду до Петер­бурга Ейлер остаточно осліп і міг тільки диктувати свої твори, вико­нуючи основні обчислення усно. Та працездатність ученого, якому на той час було близько 60 років, не тільки не зменшилась, а ще більше зросла. У період напруженої роботи в Пе­тербурзькій Академії наук з Ейлером знову трапилося нещастя: у 1771 р. пожежа знищила його бу­динок. Удалося врятувати лише де­що з майна і значну частину руко­писів. До останніх днів Ейлер не зали­шав наукової роботи. Помер він 18 вересня 1783 року. Поховано Ейлера в Петербурзі на Смоленському кладовищі. У 1837 р. з нагоди 130-річчя з дня народження видатного вченого, на його моги­лі було споруджено пам'ятник, на полірованій плиті якого вибито ла­тинською мовою напис: «Леонарду Ейлеру Петербурзька Академія». Про життя і діяльність генія математики Леонарда Ейлера викладачі математики Ладижинського коледжу Євдокія Сергієнко та Тетяна Саволюк підготували матеріал разом з студентами першого та другого курсу, які провели виховні години в навчальних групах, які вивчають математику та вищу математику. За змістовно, цікаво проведену виховну годину доповідачам: